Інтерв’ю з Миколою Негричем

Микола Негрич: «Солом’янський район — самодостатній, у ньому є все, що має бути в місті»

Солом’янський район знаменитий своєю універсальністю: завдяки всебічно розвинутій структурі він нагадує цілком автономне містечко. Але тут, як і в інших частинах Києва, є свої буденні проблеми, з якими повсякчас бореться громада. Незважаючи на це, Солом’янка має потенціал, вона може розвиватися ще активніше і стати прикладом для наслідування іншим районам столиці.
Про це, а також про ідеї щодо реформи податкового законодавства в Україні, розповів депутат Київради Микола Негрич.

– Пане Миколо, з 2011 року Ви – громадський діяч, а тепер – депутат від Солом’янського району. Розкажіть, чому обрали саме Солом’янський район?

– Можливо, тому що наш район унікальний: це найвища точка міста, в ньому — найбільший приватний сектор, є аеропорт, залізничний вокзал, університети, центри столичної медицини. Один-єдиний швидкісний трамвай – і той тут. Це – самодостатній район, який відображає середній зріз Києва.
Я працював у Солом’янському районі, у мене тут був офіс. Спільно з мешканцями району вирішували їх проблеми. І врешті-решт ця діяльність перетворилася на громадську.

– Чи розглядали варіант йти на вибори до Київради за партійним списком?

– Завжди був переконаний в тому, що виборці мають знати свого депутата в обличчя. Невідомі призвіща в партійних списках рідко позитивно впливають на добробут людей. Ми всі прекрасно пам’ятаємо часи, коли до списків включали водіїв та охоронців. Вважаю, що люди мають обирати тих, до кого мають доступ і хто може оперативно вирішити їх нагальні проблеми. Також, вважаю недоцільним вилучення з нових виборчих правил можливості самовисування. Це зобов’язує молодих людей, активістів брати на себе партійні зобов’язання, асоціюватися з політичною силою, участь в якій може в майбутньому негативно відобразитися на політичній біографії людини.
Микола Негрич
– Що б хотіли змінити у Солом’янському районі із залученням держави?

– Я бачу три основні напрямки роботи. Перше, що дозволить Солом’янському району заробити грошей – це об’єднання Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова і Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського в одне медичне містечко. Туди й зараз приїжджає багато іноземців у якості пацієнтів, яким роблять досить складні операції. Якщо зробити це правильно, сучасно, то з цього може бути зиск.

Друге – на базі КПІ можна створити ІТ-містечко для науковців і технологів. І зробити це з певним прицілом на нові проекти, стартапи. Це дуже великий ресурс, там навчається понад 10000 студентів, більшість яких затребувані на ринку.

Третє, у Солом’янському районі є досить розвинутий аеропорт. Він зараз з’єднаний тролейбусним сполученням із залізничним вокзалом, але треба більше вдосконалити цю транспортну галузь. Думаю, за декілька років це реально зробити.

– Які проекти плануєте втілити в життя до виборів?

– Зараз ми працюємо над проектом, завдяки якому покращиться система надання житлово-комунальних послуг. Є ЖЕКи, на які від мешканців будинків я чую постійні нарікання. Взагалі зараз близько 80% звернень людей, які приходять на прийом – це скарги на житлово-комунальне обслуговування. ЖЕКи виправдовуються, що немає коштів абощо. Але тут питання стоїть в підході. Тому ми маємо намір запровадити альтернативу. Також плануємо встановити на будинках сонячні колектори, які підігріватимуть воду. За рахунок цього можна зекономити до 90% затрат на підігрів води влітку і до 40% взимку.

На деяких будинках з технічних причин неможливо встановити колектори. Але щоб охопити практично весь Київ, достатньо приблизно 100 млн доларів. Це була б велика економія газу. Є Датські і Шведські фонди, які борються за збереження довкілля, і дають містам та районам кредити під низькі відсотки саме для таких потреб.Ми зараз ведемо з ними переговори.

– Ви зарекомендували себе як ретельний виконавець доручень мешканців Солом’янки. На вибори до Київради підете за списками, як цього вимагає новоприйнятий закон?

– Подивимося, яким він буде в остаточному варіанті. Але я тут не відчуваю якогось хвилювання. Мене на окрузі знають, люди бачать реальні результати роботи.

Наскільки я розумію закон, це, скажімо, буде груба політична мажоритарна виборча система. Все одно, чи буде 80, чи 90 округів. Але найголовніше питання, чи можна людині самовисуватися. Це звужує права як виборців, так і тих, кого обирають.

Багато людей зараз наполягають на відкритих списках. Але питання не в законі, воно в іншому. Якщо ми граємо нечесно, то які б правила не придумали, все одно не буде чесно.

Я вважаю що ми поки не готові до відкритих виборчих списків, це і доводить досвід сусідньої Польщі, де відбулися вибори за відкритими списками, і більше 15% бюлетенів було визнано недійсними. Внаслідок цього вони одержали не зовсім коректні результати волевиявлення.
Микола Негрич
– Пане Миколо, Ви працюєте над кандидатською дисертацією щодо проблем податкового законодавства країн ЄС. Що для себе зауважили у цій темі?

– Податкове законодавство ЄС засноване на ПДВ (податку на додану вартість), і вся структура Європейського союзу заснована на цьому податку. Американська система заснована на податку з обігу. ПДВ – податок, який стягується у процесі, у той час як податок з обігу більше орієнтований на результат.

Саме податок з обігу дав можливість розвинутися ІТ-компаніям в США. Бо які затрати у створенні, скажімо, Windows? Основне – інтелектуальний ресурс. І накласти на нього ПДВ рівноцінно тому, що просто його знищити. Тому зараз і Європа задумалася, адже значна частина ВВП припадає на інтелектуальну сферу.

– Не секрет, що більшість ІТ-спеціалістів в Україні працюють як ФОПи. Що можна зробити, аби змінити ситуацію?

– Зробити прозору систему оподаткування. Щоб людина розуміла, що вона може вийти зі статусу ФОПа, але при цьому платити ті ж самі 15% податку на прибуток. Бо зараз якщо ІТ-працівник виходить зі статусу ФОПа, то сплачує в сумі понад 35% від прибутку. Умовно він отримує за свою роботу 2000 доларів, то заплатити з них має більше третини. Такі умови заганятимуть малий бізнес в «тінь».
Микола Негрич
– А це можливо запровадити в Україні?

– Теоретично це можливо, а на практиці, на мою думку, треба змінювати всю систему в цілому.

В Індії, наприклад, працюють великі представництва провідних ІТ-компаній. Тут програмістів цінують. Їм вдалося впровадити гнучке податкове законодавство на певній території для конкретної галузі.

– А які, на Ваш погляд, найбільші проблеми вітчизняного оподаткування загалом? Що б Ви як досвідчений представник бізнесу пропонували змінити?

– Моя точка зору на податки іде врозріз із офіційною позицією держави. Україна в цьому плані не рухається, і я, чесно кажучи, не бачу майбутнього тут при цій системі оподаткування. По-перше, половину цих податків взагалі ніхто не платить. По-друге, вони складні в адмініструванні. Тому моя точка зору – податок з обігу запровадити, та ще максимум 2–3 місцеві податки, інші скасувати. І це б дало Україні шанс розвиватися.

– Дякую Вам за розмову.

Бесідувала Аліна Боднар. Фото – Андрій Заграюк

Ресурс: http://kyiv1.org/news/mikola-negrich-solomyanskij-rajon-samodostatnij–042520/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*