Питання проблемних забудов у Києві буде зняте

Микола Негрич: Питання проблемних забудов у Києві буде зняте

Цього року Київрада готується прийняти новий Генеральний план столиці. Що нового для її жителів несе гучний документ, — в інтерв’ю виданню «Деловая столица» депутата Київської міськради від Солом’янського району, представника комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Миколи Негрича.

Микола Негрич проблема житла в Києві

– Якщо описати одним реченням розмови навколо Генплану Києва, отримаємо щось на кшталт «залишити не можна оновлювати». За яким Генпланом повинна жити столиця: існуючим до 2020 року або новим до 2025?

– Київ — це мегаполіс. Величезний, постійно мінливий живий організм. А Генплан — це велика різнобарвна карта майбутнього столиці, з якої повинно бути зрозуміло, як буде розвиватися місто, де побудують метро, де буде сквер, а де – нова розв’язка. Так ось, Київ сьогодні далеко не той, яким бачили його автори Генплану в 2002 році, коли цей документ затверджувався. Це пояснюється з одного боку розвитком технологій, з іншого — економічною ситуацією, збройним конфліктом на Донбасі і масовим переїздом людей в столицю, а також багатьма іншими чинниками.

– І наскільки велике невідповідність діючого Генплану реальності?

– Існуючий Генплан передбачає, що населення Києва в 2020 році складе 2,6 млн. чоловік. Офіційна цифра сьогодні — вже майже три мільйони. А фактично — всі 5 мільйонів. Авторами Генплану планувалося, що по дорогах столиці в 2020 році буде їздити трохи більше 800 тисяч легкових автомобілів. А їх сьогодні вже більше мільйона. Вважалося, що зелені зони (парки і сквери, — Ред.) Не мінятимуть свого цільового призначення. Але сьогодні там стоять висотки. Тобто, Генплан-2020 і реальність давно не перетинаються.

– Виходить, все незаконно побудовані будинки, з порушеннями відведені землі, весь хаос, що за ці роки відбувався в Києві потрібно взяти і узаконити?

– Наведу приклад. Є земля. Її з порушенням Генплану віддали або продали під забудову. Там побудували багатоквартирний будинок. Кілька тисяч людей в ньому живе вже десять років. І будуть жити далі — ні новий, ні старий Генплан не змінять розташування їх житла. Але є й інший приклад. Потворна офісна багатоповерхівка на Нижньому Валу або така ж висотка на Кловському узвозі. Ці безглузді споруди можна виправити зменшенням поверховості. Для цього існує так званий зонінг — складова частина Генплану, яка, в тому числі встановлює поверховість в різних районах столиці. І якби ми прийняли Генплан, а на його основі і зонінг, а не відправляли їх постійно на доопрацювання, то подібних зловживань не було б.

– Новий Генплан передбачає будівництво 28 млн.  квадратних метрів житла і збільшення висотності будинків до 54 метрів в центрі міста — це 16 поверхів і вище. Чи не вийде так, що центр Києва стане великим спальним районом?

– По-перше, всі мегаполіси укрупнюються. Промислові підприємства виносяться за межі міста. По-друге, більш важливим є питання щільності забудови. Порівняйте будівництво на одній ділянці 50-поверхового будинку, і на такій самій ділянці будівництво десяти п’ятиповерхівок. Де буде комфортніше? Так ось норми щільності забудови важливо дотримуватися.

– Візьмемо приклад скандальної забудови біля Дніпра на Микольській Слобідці. Там не щільна забудова, але ведеться вона на березі, що викликало осуд громадськості.

– Наскільки мені відомо, фірма «Укрбуд», призупинила в наприкінці 2015 роки будівництво, поки не презентує киянам весь проект. Також «Укрбуд» взяла на себе зобов’язання облаштувати 3 км набережній Дніпра і побудувати нову дорожню розв’язку з наскрізним виїздом на Русанівську набережну, а також вже провести заміну теплових і каналізаційних комунікацій для всього району. Це погана практика?

– Поганий практикою кияни вважають забудову берегів Дніпра.

– А київський готель Файермонт не стоїть на березі Дніпра? А будинки на Оболонській набережній не стоять на березі? Парламент в Будапешті хіба не розташований на березі Дунаю? Так давайте будемо відвертими до кінця: питання полягає в тому, що будинок стоїть на березі чи в тому, що він став частиною виду з вікна декількох народних депутатів і сильно їх дратує?

– Новий Генплан вирішує проблему масової щільної забудови?

– Генплан уточнює рамки забудови. Якщо там зелена зона, то там будувати неможливо. А законна забудова або незаконна вирішує єдиний орган — Державна архітектурна будівельна інспекція. Можна подивитися приклад Варшави, Берліна. Там в центрі стоять високі будинки, але щільність забудови не порушена. І це створює комфорт в місті. Всі ці моменти враховані в новому Генплані-2025. Він до речі, на 90% зніме питання проблемних забудов. Але є політичні «активісти», які вимагають залишити існуючий Генплан-2020. Тому що нинішній документ — це непрозора вода, в якій вони вже більше десяти років ловлять рибу. І ось такі хлопці люблять говорити про несвоєчасність нового Генплану більше кого-небудь.

– Яку конкретну користь кияни зможуть отримати від нового Генплану?

– Будь-який житель Києва зможе побачити, що планується у нього в районі і безпосередньо біля будинку через 3-5-10 років. Нова станція метро, нова розв’язка або новий парк. Тоді можна буде адекватно планувати і формувати ціну при продажу або придбання нерухомості. Стане зрозумілим, де будуть будуватися нові дитсадки і школи.

– Як гостро зараз стоїть питання будівництва нових дитсадків?

– Швидше реконструкції або повернення в цільове призначення існуючих. У багатьох садках сидять комунальні контори, а іноді і приватні фірми. Закінчити з ними оренду і віддати садки дітям — гарний варіант, якщо побудувати новий сад проблематично. Якщо говорити про Солом’янський район, депутатом Київради від якого я є, то за минулий рік нам вдалося добитися будівництва нового дитсадка і реконструкції ще одного існуючого. В цьому році як мінімум ще один буде побудований. Це при тому, що до цього за п’ять років взагалі жодного садка не побудовано.

– Чи буде збільшуватися попит на будівництво нового житла?

– Буде. Зокрема, у міру руйнування «хрущовок». До речі, показово, що в новому будинку, мешканці за одну гігакалорію тепла платять 250 грн., а в «хрущовці» або «сталінці» за той же обсяг — 650 грн. У нових будинках краще теплоізоляція, є індивідуальні теплові пункти та інші нововведення, які дозволяють економити тепло.

– У чому полягає офіційна заковика прийняття нового Генплану?

– Чекаємо затвердження Міністерством культури історико-архітектурного опорного плану. До речі, питання прийняття Генплану стало настільки політичним, що Мінкульт з переляку назвав історико-культурною спадщиною район ДВРЗ. До речі, ми ще в минулому скликанні наклали мораторій на забудову тих територій, де розташовані об’єкти ЮНЕСКО. Сподіваємося, що після узгодження Міністерством культури і проведення громадських слухань, проект можна буде розглядати в цілому. Сподіваюся, це станеться в 2016 році. Пора припинити махінації. Київ повинен розвиватися за прозорими правилами.

Розмовляла Ірина Андрєєва

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*