Наскільки цинічною може бути держава, що посилає своїх синів на чужу війну? Наскільки чужою може бути війна, коли на ній гинуть твої співвітчизники?
Майже 27 років тому СРСР вивів війська з Афганістану. Десятиліття конфлікту не принесло Україні нічого, крім загиблих і поранених.
Цю війну багато хто звик вважати чужою. Але на ній гинули наші хлопці. Близько трьох тисяч українців так і не повернулися додому.
Понад 1,5 тисячі військовослужбовців із мого Солом’янського району воювали в Афганістані. 15 з них залишилися там назавжди.
Незалежно від статусу цієї війни, загиблих вже не повернути. Але і забувати про тих, хто повернувся – неприпустимо.
Ми зустрілися с воїнами-афганцями, щоб вшанувати пам’ять загиблих на війні що була. Та на війні, що, на жаль, триває.
Хочу побажати сил сім’ям загиблих. Світла пам’ять тим, хто пішов. Тим, хто повернувся – стійкості і віри у завтра.
