Зустріч присвячена пам’яті загиблих в Афганістані

Наскільки цинічною може бути держава, що посилає своїх синів на чужу війну? Наскільки чужою може бути війна, коли на ній гинуть твої співвітчизники?

Майже 27 років тому СРСР вивів війська з Афганістану. Десятиліття конфлікту не принесло Україні нічого, крім загиблих і поранених.

Цю війну багато хто звик вважати чужою. Але на ній гинули наші хлопці. Близько трьох тисяч українців так і не повернулися додому.

Понад 1,5 тисячі військовослужбовців із мого Солом’янського району воювали в Афганістані. 15 з них залишилися там назавжди.

Незалежно від статусу цієї війни, загиблих вже не повернути. Але і забувати про тих, хто повернувся – неприпустимо.

Ми зустрілися с воїнами-афганцями, щоб вшанувати пам’ять загиблих на війні що була. Та на війні, що, на жаль, триває.

Хочу побажати сил сім’ям загиблих. Світла пам’ять тим, хто пішов. Тим, хто повернувся – стійкості і віри у завтра.

Негрич
Негрич
Негрич
Негрич
Негрич

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*